Заходи боротьби зі шкідниками часнику зводяться по суті до кількох правил:

— не купувати у випадкових продавців «дешево» посадковий матеріал часнику невідомо якої якості та походження.

— оновлювати посадковий матеріал часнику шляхом висіву повітряного насіння та однозубки

— застосовувати сівозміну при вирощуванні часнику тобто не вирощувати часник кілька років поспіль на тому самому місці.

На території колишнього СРСР було відзначено близько 100 видів шкідників цибулі та часнику, але найбільших збитків завдають не більше 12—15. До них у першу чергу відносяться: цибулева раса стеблової нематоди, цибулева муха цибулева журчалка, цибульний кореневий кліщ: часниковий кліщ, цибульний потайнохоботник, цибульна моль, цибулева листоблошка, тріпе, капустяна та підгризаючі совки, дротяники, капустянка та інші. Серед перерахованих видів одні шкідники є специфічними для цибулі та часнику, інші багатоядними.

Стеблева нематода

За шкідливістю та поширенням є одним із головних шкідників цибулі і особливо часнику. Нині у південних районах країни у зв’язку з великою зараженістю посівів цим шкідником порушується питання доцільності обробітку часнику.

Під час обстеження цибулі та часнику в господарствах ЦЧР, проведеному в 1981 — 1985 рр., зараженість часнику склала — до 37 відс.На присадибних ділянках, особливо в районах інтенсивного його обробітку, зараженість часнику склала до 57 відс., і більше.
На сильно заражених ділянках практично важко відшукати цибулину часнику, не уражену стеблової нематодою. Стеблова нематода — дрібний, ниткоподібний черв’як, розміри самки 1,1 — 1,8 х 0,02-0,04 мм, самця 1,2-1,5 х 0,02-0,03 мм. Будівлю його можна розглянути лише під мікроскопом.

Нематода найчастіше зустрічається на ґрунтах, важких за механічним складом. Основним джерелом зараження рослин є уражений посадковий матеріал — цибулини цибулі та зубці часнику.

Шкідливість стеблової нематоди полягає у погіршенні товарних та посівних якостей цибулі та часнику. Втрати досягають значних розмірів, а за сильного зараження врожай може загинути повністю.

Кореневий цибульний кліщ

Не менш небезпечним і широко поширеним шкідником є кореневий кліщ, який ушкоджує часник як у період вегетації, так і при зберіганні. Форма кліща короткоовальна, забарвлення тіла каламутно-склоподібне, має 8 червонувато-коричневих ніг.

Типовим місцем проживання є ґрунт, куди він заноситься із зараженим посадковим матеріалом та рослинними рештками.

У цибулини проникає через донце і з’являється між лусками. При харчуванні кліща поверхня луски завжди вкрита бурою потертью. Як правило, донце відстає від цибулини та під впливом інших організмів загниває. При зберіганні уражені цибулини висихають. Різні механічні пошкодження або ураження цибулин іншими шкідниками посилюють заселеність кліщами.

Цикл розвитку кліща триває близько місяця. За несприятливих умов розвитку кліщ перетворюється на стан гіпопусу, у якому, не харчуючись, може перебувати тривалий час. З підвищенням вологості шкідник виходить із цього стану і продовжує нормально розвиватися. Упродовж року він дає кілька поколінь.

Часниковий чотириногий кліщ

На відміну від кореневого кліща часниковий має довше тіло білого кольору з двома парами ніг, розташованими на передньому кінці тулуба. Яйця відкладає на м’ясистих лусочках цибулин і листі. Зимує в основному в цибулинах. У пошкоджених цибулин цибулі завжди можна помітити місце скупчення кліща по яскравих зелених плямах на м’ясистих лусах. На часнику ці плями у вигляді виразок жовтуватого забарвлення. При висадженні уражених цибулин і часточок часнику листя рослин викривлене, іноді гофроване, розкривається не повністю.

Цей вид кліща є переносником вірусних захворювань.
Окрім вищеназваних кліщів велику шкоду цибулі та часнику при зберіганні завдають ще два види — подовжену та борошняну. При пошкодженні ними цибулин донце стає пухким, цибулини цибулі втрачають сухі луски, а часнику розпадаються на зубки.
Такі цибулини сильно висихають.

Цибулева муха

Зовні муха цибуля подібна до кімнатної але трохи менше за розміром (до 8 мм), світло-сірого забарвлення з зеленуватим відтінком на спині. Яйця білі, подовжені, часто добре помітні між листям рослин або під грудочками ґрунту біля них. Яйця відкладаються групами, кілька штук. 

Личинка сигароподібна, звужена до переднього кінця, де знаходяться ротові гачки, і більш потовщена до заднього, з 16 відростками. 
Зимує муха цибулі в стадії лялечки в грунті на глибині 10—20 см. Виліт мухи повністю залежить від температури.

 У ураженій цибулиці можна зустріти до 10 личинок і більше. Листя таких рослин в’яне, жовтіє і передчасно засихає, а цибулини загнивають через 2-3 тижні личинки виходять з цибулини в грунт і заляльковуються.

Через 15-20 днів виходить нове покоління мух, яке починає яйцекладку у другій половині червня-початку липня. Залежно від погодних умов в областях ЦЧР муха цибулі дає 2-3 покоління, тобто шкідливість її позначається протягом усього вегетаційного періоду.

Рослини, уражені шийковою гниллю і особливо стеблової нематодою, найбільш сильно ушкоджуються і личинками мухи цибулі. Встановлено, що найбільш інтенсивно яйцекладка проходить на цибулі, посіяній у пізні терміни.

Цибулева журчалка

Муха довжиною від 6 до 9 мм, зеленувато-бронзового забарвлення, з характерним малюнком у вигляді дугоподібних плям на спинці та черевці світло-сірого кольору. Яйця білі, видовжено-овальні. Личинки сірувато-жовті, іноді зелені, знизу плоскі, зморшкуваті, довжиною до 11 мм. Ложнококон сірого кольору, довжиною до 8 мм.

Виліт мух журчалки також залежить від погодних умов і може початися в другій половині травня — початку червня. Самки відкладають яйця на шийку цибулин, під зовнішні лусочки або під грудочки ґрунту поблизу рослин. Через 5-10 днів личинки, що вийшли, впроваджуються в нижній частині цибулини біля денця і харчуються м’ясистими тканинами. Пошкоджені рослини гинуть. Через 15-25 днів личинки йдуть у ґрунт на глибину до 10 см і заляльковуються. Наприкінці червня-початку липня з’являється друге покоління шкідника. Личинки 2—3 поколінь, рідше лялечки, зимують у ґрунті.

Цибулевий Прихованохоботник

Невеликий, довжиною до 3 мм, жук, сірого кольору. Витягнутий головкою кінець (хоботок) зазвичай підігнутий донизу. Вздовж шва надкрил білувата смужка. Яйця дрібні, округлі, білувато-жовті. Личинки жовтуваті, з голівкою бурого кольору, без ніг, довжиною до 7 мм. Зимує цибульний потайнохоботник у стадії жука, розташовуючись по канавах, ярах, де скупчується в сухій траві або під грудочками ґрунту. У другій половині квітня-початку травня самки приступають до відкладання яєць. Яйця відкладають по одному в отвори, що вигризаються, на внутрішній бік трубчастого листя. Залежно від погодних умов через 5-16 днів з яєць розвиваються личинки, які, харчуючись, прогризають у м’якоті листя поздовжні ходи, добре помітні у вигляді білуватих смуг. Пошкоджене листя засихає. Наприкінці червня — на початку липня з’являються жуки нового покоління, які починають харчуватися тканинами листя і суцвіть, завдаючи значної шкоди сім’яникам. Після жнив жуки відлітають на місця зимівлі.

Цибульна моль

Невеликий метелик, довжина тіла до 8 мм, розмах крил 12—14 мм Передні крила коричневі з білими поперечними смугами та цятками. Задні крила сірого кольору з довгою бахромою і великою білою плямою. Яйця жовтуваті, овальної форми, злегка опуклі з верхнього боку, дрібні. Гусениці жовтувато-зеленого кольору та коричневими бородавочками, довжиною до 11 мм. Лялечка темно-коричнева, довжиною до 7 мм, розташовується в сірому павутинному коконі. Перезимовує цибульна міль у стадії метелика та лялечки. Виліт першого покоління метеликів відзначається у червні. Самки відкладають яйця на нижню поверхню листа, на шийку цибулини та квіткові стрілки, розташовуючи їх по одному. Через 5-7 днів відроджуються гусениці, які прогризають шкірку листка і виїдають зсередини його м’якоть у вигляді смужок. У цей період гусениці можуть завдати значної шкоди сім’яникам, проникаючи всередину суцвітті, що не розкрилися, і виїдаючи зачатки квіток, а також під час цвітіння, підгризаючи квітконіжки. Через 10-15 днів гусениці виходять назовні і заляльковуються на рослинах цибулі, бур’янах або на ґрунті. Розвиток у стадії лялечки завершується за 9-12 днів, і в липні спостерігається виліт метеликів другого покоління. Шкідливість цибульної молі особливо велика на пізніх посадках, а також на ослаблених рослинах, у другій половині липня — серпні.

Лукова листоблошка

Дрібна комаха, довжиною 2,5 мм. Колір темно-зелений або темно-сірий. Має дві пари прозорих, трохи димчастих крил. У травні відбувається яйцекладка на листя цибулі, ближче до їхньої основи. Яйця на стеблині овальної форми, помаранчевого кольору. Залежно від температури через 7-20 днів відроджуються плоскі личинки, подовжено-овальної форми жовто-жовтогарячого кольору, які присмоктуються до листа. Цикл розвитку листоблошки до 30 днів. При пошкодженні листя цибулі згинаються, скручуються у вигляді спіралі, зростання рослин затримується, урожай знижується.

Луковий листоїд

Невеликий жук довжиною до 8 мм, червонувато-жовтогарячого кольору з червоними ногами. Яйця дрібні, довжиною близько 1 мм, подовжені, оранжевого кольору. Личинка товста, брудно-жовтого забарвлення, голова, груди та ноги чорні. Неприємна на вигляд, тому що зверху покрита своїми екскрементами у вигляді слизу бурого кольору. Зимує на стадії жука, який з’являється відразу після танення снігу. Спочатку жук харчується дикорослими лілейними (конвалія, купена, майники). З появою сходів цибулі та часнику переходить на них, вигризаючи в листі наскрізні отвори. Самки до середини липня відкладають на листі рослин яйця невеликими купками (по 5-20 шт). Личинки, що вийшли, виїдають отвори, іноді забираються в квітки і молоді зав’язі у сім’яників. Личинки живуть не більше 20 днів, після чого йдуть на лялькування у ґрунт. Нове покоління жуків з’являється наприкінці червня-початку липня. Зимує жук на післяжнивних залишках.

Цибульний трипс

В окремі посушливі роки посівам часнику і при зберіганні його шкода може завдати цибульної (тютюнової) тріпі — дрібна, до 1 мм, дуже рухлива комаха світло-жовтого або темно-бурого забарвлення. Тіло вузьке, довгасте, з двома парами крил, по краях яких бахрома. Яйця дрібні, білі, ниркоподібні. Личинки за формою, як і доросла комаха, але трохи менше за розміром, без крил, білуватого або жовтувато-зеленуватого кольору. 

Зимує доросла комаха в цибулинах, що залишилися в полі, різних рослинних залишках цибулі та у верхньому шарі ґрунту. Вихід із зимівлі відбувається рано навесні (квітень), спочатку харчуються бур’яном. Через деякий час самки, проколюючи яйцекладом лист, відкладають яйця. На 3-5 день з’являються личинки, які активно харчуються соком рослин, розташовуючись біля основи листя. У цьому місці утворюються світло-жовті або безбарвні плями.

Ушкоджене листя жовтіє і засихає, цибулини виходять дрібні, внаслідок чого знижується врожайність і товарність цибулі.Після збирання цибулі трипси переходять на капусту і бур’ян, а з настанням заморозків ідуть на зимівлю. 

У період вегетації часнику можуть завдати шкоди, погіршити товарні якості дротяники, личинки жуків-лускунів,

Особливо небезпечні вони при посадці часнику на полях, що знаходилися під посівами багаторічних бобових та злакових трав, полях, сильно засмічених пирієм. На цих полях дротяники мешкають до 5 років. Це тим більше небезпечно, що в даний час все більші та більші площі під багаторічні трави виділяються на поливних полях, тобто де створюються найсприятливіші умови для розвитку шкідників цієї групи.

У овочівницьких господарствах, де крім цибулі та часнику вирощують й інші культури, значну шкоду цибулі можуть завдати совки.